Людина починається з добра.


Мета: Продовжувати знайомити з поняттям добра і зла; формувати духовно-моральні цінності ; сприяти вихованню бажання творити добро; викликати інтерес до читання творів, бажання більше знати, наслідувати позитивні риси героїв прочитаних оповідань; розвивати творче мислення школярів; познайомити з педагогічною і творчою діяльністю В.О. Сухомлинського; виховувати почуття доброти, любові та поваги до рідних, друзів, всього народу.

Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, малюнки, роздатковий матеріал.


Хід уроку

Девіз уроку

Добра не та людина, яка робить добро,

а та, яка ніколи не зробить зло.

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

-Зверніть увагу на девіз нашого уроку. Як ви розумієте цей вислів. ( Відповіді дітей)
III. Повідомлення теми, і завдань уроку.

-Сьогодні на уроці ми з вамиспробуємо з’ясувати, що таке добро, якою має бути справжня людина: доброю чи злою, жорстокою чи милосердною. А допоможуть нам відповісти на наші запитання герої творів В.О. Сухомлинського.
IV. Технологія «Асоціативний кущ».
- З чим у вас асоціюється слово « добро»? Зараз ми з вами створимо асоціативний кущ до слова «добро».
(На дошці записуємо асоціативний кущ)

- Людина приходить у світ для добра. Доброта – це один із найсвітліших виявів людської душі. Доброта виражається у нашому ставленні до людей і навколишнього світу. Що ми залишимо після себе, залежить від нас.


- Будь завжди добрим, носи у своїй душі світле сонечко любові до всього світу, адже ти – людина!

V. Розповідь про В.О.Сухомлинського

- Таким був Василь Сухомлинський- великий педагог, мудрий учитель, чудова людина. Він віддавав дітям красу і тепло своєї душі, він ніс на долонях своє щире серце, бо був насправді доброю і щирою людиною. В його палкому серці жила велика любов і доброта до всього світу. Василь Олександрович не лише навчав дітей, він прищеплював кожному з них найкращі людські якості, виховував у них доброту, людяність, чуйність, патріотизм, повагу до батьків, любов до рідної землі. Мудрий учитель писав для дітей чудові твори: коротенькі, повчальні і дуже змістовні.
(Презентація «В.О.Сухомлинський – педагог, письменник»)

Розповіді учнів та бібліотекаря.

Учні. Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 року у селі Василівка на Кіровоградщині в бідній селянській родині


Батько — Олександр Омелянович, працював сто­ляром, робив музичні інструменти.

Мати — Оксана Юдівна, працювала в колгоспі, займа­лася домашнім господарством, а зимовими вечорами роз­повідала казки.

У сім’ї, крім Василя було ще троє дітей. Батьки ніколи не сварилися між собою і не карали своїх дітей. Усі діти сім’ї Сухомлинських обрали професію вчителя.

Змалку в дітей виховували любов до книги.
У діда була велика бібліотека. Помираючи, свої книги він віддав Василеві. Дід мав особливий вплив на онука. Василь Олександрович згадував: «При зустрічі дід часто любив мені читати. Одягаючи окуляри, посміха­ючись, він говорив: «Сідай ось тут і слухай, я тобі зараз щось цікаве прочитаю». При цьому очі його світилися до­бротою.

Пізніше, вже ставши вчителем, згадуватиме Василь Олександрович дідові слова: «Хто дітей любить, той доб­рий чоловік».

Під час Великої Вітчизняної війни Василь Олек­сандрович став на захист Батьківщини.

Він був двічі поранений, довго лікувався в шпиталі. Але після перемоги повернувся до школи.

Тяжким було в Сухомлинського поранення в руку. Хірурги боялися, що руку треба буде ампутувати. «Ні! Я вчитель!» — в цьому слові було його життя.

В.О. Сухомлинський найвідоміший пе­дагог і письменник. Він працював 35 років у школі, був учителем і директором школи. Василь Олександрович заслужений вчитель України. Його любили батьки і діти.
Для молодших школярів він написав майже 1500 мініатюр-казок.

Людина, — стверджував великий педагог, — народ­жується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пи­линкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.

Помер Василь Олександрович 2 вересня 1970 року. Похований він у селищі Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області, недалеко від школи, де працював.

VI. Слухання творів В.О. Сухомлинського

З багатьма творами Василя Олександровича ми вже знайомі. Сьогодні нові твори нові герої, які допоможуть нам зрозуміти найбільшу мудрість - людина приходить у цей сонячний світ для добра.

1. Читання оповідань « Покинуте кошеня», «Важко бути людиною». Обговорення, визначення основної думки.

VII. Конкурс знавців творів В.О. Сухомлинського. Створення віночка.

(Учні називають твір, з якого взяті уривки, і прикріплюють квітку до портрета В. Сухомлинського ).

… Хлопчик глянув на відбиток ноги, засміявся і втік. ( « Який слід повинна залишити людина на Землі»)

... - А тата відвезли до лікарні, - каже мати. -Занедужав батько... («А серце тобі нічого не на­казало?»)

...До класу зайшов директор школи з маленькою дівчинкою... («Горбатенька дівчинка»)

..Бджілко, прилітай до мене в гості. Он який смачний у мене нектар , покуштуй ... ( « Ромашка і Бджола»)

...Ми ходили щодня, дивилися, чи скоро зацвіте конвалія,.. («Конвалії перед Наталиним вікном»)

...Вона зняла з ніг матусі взуття і принесла їй во­ди - помити ноги... («Сьома дочка»)

...Після втомливого шляху сіли на траві відпочи­ти й пообідати... («Соромно перед соловейком»)

…Ставок став чистіший і глибший. Та ось хтозна звідки приїхала в село сім'я, яку прозвали Неприкаяними…( « Не забувай про джерело» ).

VIIІ. Золоті зернята народної мудрості

Поняття «добро» і «зло» знайшли відображення в усній народній творчості. -Пригадайте прислів’я про добро.
Гра «Склади прислів’я»

- На партах конверти з розрізаними на частини прислів’ями .
Кожна група складає своє прислів’я. Як ви розумієте прислів’я.

Від доброго слова і лід розтане.

Доброго держись, а лихого стережись.

Перший крок до добра – це не робить зла.
Добре ім’я краще від багатства.
За добро добром платять.
Зла людина зліша від вовка.
У лиху годину пізнаєш вірну людину.

Гра «Я дарую тобі квіточку за те, що …»

Давайте зараз висловимо побажання один одному. Хай торжествують світло і доброта!

IX. Підсумок уроку
Все своє життя Сухомлинський працював у школі з дітьми. Тому він склав 10 правил: чого не можна робити. Послухайте і запам’ятайте їх.

10 ПРАВИЛ: ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ

- Не можна ледарювати, коли всі працюють,

- Не можна сміятися над старістю і старими людьми, про старість треба говорити тільки з повагою.

- Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо зі старшими.

- Не можна виявляти незадоволення тим, ,що в тебе немає якоїсь речі.

- Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі.

- Не можна робити того, що осуджують старші.

- Не можна залишати старшу рідну людину одинокою

- Не можна збиратися в дорогу не спитавши дозволу і поради у старших.

- Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.

- Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка.

- Що ж перемогло у нас на уроці добро чи зло? З чим в серці має жити людина? Якщо у ваших серцях перемогло добро, візьміть маленькі сердечка і прикріпіть їх на дошці. Вийшло велике червоне серце. Нехай в ньому завжди живе доброта!

Кiлькiсть переглядiв: 14

Коментарi